- розквитатися
- —————————————————————————————розквита́тисядієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розквитатися — а/юся, а/єшся і рідко розкви/туватися, уюся, уєшся, док., розм. 1) Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. || чим. Заплатити за що небудь натурою. 2) перен. Покінчити, упоратися з якою небудь справою. || Відмовитися,… … Український тлумачний словник
розквитуватися — див. розквитатися … Український тлумачний словник